Рубають під корінь

Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла оновлений Податковий кодекс України і схвалила скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв, на якому вони перебували з 1999 року.

Цей режим дозволяв сільському виробнику залишати у своєму розпорядженні суму ПДВ, нараховану на вартість поставлених товарів та наданих послуг, а не сплачувати її до бюджету. Тепер, згідно з новим Податковим кодексом, у 2016 році виробники молока та утримувачі великої рогатої худоби відраховуватимуть до бюджету 20% податку на додану вартість від отриманої від реалізації своєї продукції суми, сільгоспвиробники, які виробляють зернові та технічні культури, - 85% ПДВ, усі інші - 50%. А з 2017 року аграрії будуть повністю переведені на загальний режим оподаткування.

Генеральний директор ТОВ “Зоря”, депутат обласної ради А.Д. Пучка на одній із нарад зробив такі розрахунки: якщо цього року його господарства отримають дохід на рівні минулорічного, то змушені будуть сплатити до бюджету 16 млн. грн. податку на додану вартість, з яких господарству буде повернуто 15% сплаченої суми ПДВ.

Сьогодні в районі тваринництвом займаються лише кілька господарств, бо ця галузь досить затратна. Збитки, як правило, покривалися за рахунок прибутків рільництва. Можна зрозуміти нинішній душевний стан В.М. Головка, генерального директора ТОВ “Агрофірма “Обрій”. У господарстві основною галуззю є тваринництво, воно - дітище Віталія Миколайовича, бо в розвиток галузі протягом багатьох років разом зі спеціалістами вкладав усю душу, запроваджував новітні технології, аби молоко, свинина та яловичина, баранина були рентабельними. А ще тваринництво дає робочі місця більш як 200 селянам. Як бути тепер йому - основному в районі виробнику молока, м’яса? Згортати виробництво, скорочувати людей, закривати ферми?

- Центральна влада нас, селян, просто не хоче чути, - говорить Анатолій Давидович. - Справедлим було б запровадити і для великого товаровиробника, і для фермера, і для одноосібника єдиний податок на гектар орної землі. По-перше, це поставило б усіх у рівні умови зі сплати податків, по-друге, збільшило б надходження коштів до бюджету. По-третє, і товариства, і фермери, і одноосібники мали б перспективу розвитку. А так виходить парадокс: чим краще працюєш на землі, тим більші платиш податки.

Позбавлення спеціального режиму в оподаткуванні аграрного сектору, за розрахунками творців нового Податкового кодексу, передбачає отримати загалом по Україні надходження до бюджету в сумі 20 млрд. грн. За розрахунками А.Д. Пучки, в Україні 33 млн. га орної землі. Якби сільгоспвиробник сплатив за кожен гектар по 650 грн. податку, у бюджет надійшло б понад 21 млрд. грн.

Можна було б і погодитися, якби селяни були переконані, що ці кошти підуть на ремонт сільських доріг, розвиток сільської школи, медицини та вирішення інших соціальних питань сільської глибинки. Окрім того, аргарникам доведеться сплачувати й решту інших податків, які ніхто не відмінив. І надалі дбати про школи, дитсадки, місцеві ФАПи, допомагати односельцям у скруті, підтримувати військових. Як це робити, коли держава затягує зашморг на шиї сільському господарю, який тільки-но піднявся з колін, налагодив виробництво, став не тільки годувальником своєї країни, а й ледь не найбільшим постачальником валюти в казну держави?

До чого може призвести така політика, не важко спрогнозувати. Селян вона може підкосити під корінь.

Микола КРОЛЬ.

газета "Покровський край" №6(10419) від 26 січня 2016 року